Ip: 193.16.45.82 Topic: Про село 3
Село Пакуль та його округа розквітли в ХVІІ - ХVІІІ ст. І все завдяки тому, що на цих землях господарем була Києво-Печерська лавра (до 1786 р.). Тоді село стало центром Пакульської промислової вотчини Києво-Печерської лаври. Почали з'являтися поселення неподалік пепарової мануфактури (сучасне село Папірня), руднянський завод виготовляв залізо (сучасне село Рудня), ліс пиляли біля водяного млина (сучасне село Пильня), а також біля чисельних водяних млинів, що стояли на річці Пакульці (так виникло село Локотьків та ін.). До промислової вотчини входили сучасні села придніпров'я - Дніпровське, Мньов, Ковпита, Ведильці, Кархівка з чисельними хуторами. А поселення з назвою гута означає, що тут виготовляли скло (Лавра мала тут три скляних мануфактури). Селяни мали статус монастирських. Працівники на заводах були вільними людьми. У Пакуль була з давніх часів невеличка церква, а в 1710 р. збудували Троїцьку (приміщення церкви було оздоблене різбленням). На лавру відправляли ліс, рибу, лісову здобич та ін. У Пакулі була пристань. Керував всім цим Намістник від лаври. З даніх часів при церкві стали служити представники родини Грабовських, Гаймановських. Але все скінчилося тоді, коли в 1786 р. російська імператриця Катерина ІІ відібрала від церкви земельні володіння. |
